Птахи нашої місцевості

ПТАХИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

 Характеристика хижих птахів Дніпропетровської області

        Дніпропетровська область вважається однією з найбільш промислово розвинених. Ступінь антропогенної трансформованості природних територій надзвичайно високий: площа сільськогосподарських угідь на території області становить 78,7 % (2512,3 тис. га), забудовано 6,0 % земель (193,1 тис. га). Площі, що використовуються промисловими підприємствами, становлять 4,9 % (157,7 тис. га). Територія степового Придніпров'я в сучасних умовах використовується інтенсивно. Відсоток ділянок, що не використовуються людиною, дуже незначний.
       У даних умовах проблема збереження рідкісних і зникаючих видів стає дедалі гострішою. У першу чергу це стосується денних хижаків, ступінь вивченості яких в Україні надзвичайно низький. Слід зазначити, що, на відміну від початку ХХ сторіччя, чисельність багатьох видів денних хижих птахів в Україні суттєво зменшилася. Цьому сприяв абсолютно науково не обґрунтований відстріл денних хижаків як шкідників мисливського господарства. Поряд із цим, із середини ХХ сторіччя посилилися процеси трансформації гніздових біотопів денних хижих птахів. Вивченню соколоподібних присвячено чимало робіт.
       Фауна денних хижих птахів України складає 35 видів. У степовому Придніпров'ї зустрічається 27 видів соколоподібних (77,1 % загальноукраїнської фауни). За останні 20 років якісний склад фауни птахів ряду соколоподібних майже не змінився, проте чисельність хижих птахів степового Придніпров'я знизилася, що вимагало розроблення на основі відомих досліджень нових критеріїв. Флуктуації чисельності денних хижих птахів у природних екосистемах зумовлені змінами гніздових, харчових і погодних умов. Поряд із цим у трансформованих екосистемах значний вплив має й господарська діяльність людини. За сукупністю дії вони утворюють єдиний тиск, унаслідок якого статус перебування багатьох видів змінився. Статус деяких нечисленних видів визначався з урахуванням відомостей про їх перебування у минулі роки та нинішнім станом гніздових біотопів.
         Для денних хижих птахів умовно можна виділити чотири сезонних періоди – це весняні (друга половина лютого – перша половина квітня) та осінні міграції (середина серпня – кінець жовтня), гніздування (друга половина квітня – перша половина серпня) та зимівля (початок листопада – перша половина лютого). Упродовж даних періодів біотопи у степовому Придніпров'ї використовуються нерівномірно. Населені пункти не відрізняються високим рівнем різноманіття денних хижаків, але у зимовий період тут формуються специфічні умови для зимування A. nisus, A. gentilis, F. tinnunculus. Температура атмосферного повітря тут вища, ніж на прилеглих ділянках. Сніговий покрив, який обмежує можливості харчування дрібних горобиних птахів та гризунів, у цих місцевостях тане швидше, що обумовлює високий рівень чисельності харчових об'єктів птахів.
         Зустрічальність хижих птахів у сільгоспугіддях має відносно високий рівень у період осінніх міграцій та зимування. Восени дана територія використовується 11 видами денних хижих птахів, більшість з яких представлена орніто- та теріофагами. У зимовий період тут спостерігаються переважно теріофаги (B. lagopus, F. tinnunculus). Короткозаплавні ліси мають низький рівень зустрічальності соколоподібних. Умови полювання тут складні через значну зімкнутість крон дерев. Тому дані території використовуються для гніздування та полювання тільки A. gentilis, M. migrans, B. buteo. Територія та акваторія довгозаплавних комплексів має найбільше значення для хижих птахів упродовж усіх сезонів року. У Дніпропетровській області вони зосереджені у долині р. Дніпро та розташовані у межах Дніпровського меридіонального екологічного коридора. Сюди ж входять і штучно створені водойми у заплавах р. Оріль (Петриківський рибгосп) та р. Самара (Самарський рибгосп).
         У межах даного коридора проходять міграційні шляхи більшості птахів, у тому числі і хижих. Ця територія використовується денними хижаками переважно для полювання. Винятком можна вважати C. aeruginosus, C. pygargus, які використовують дану територію також для гніздування. Значення аренних лісів полягає у створенні сприятливих умов для гніздування денних хижаків великого (A. heliaca, C. gallicus) та середнього (P. apivorus, A. gentilis, B. buteo) розміру. У період весняних міграцій тут спостерігається висока чисельність B. buteo (3–8 птахів одночасно). Байрачно-балкові степові комплекси використовуються соколоподібними рівномірно. Вони сприяють гніздуванню та полюванню.
         У гніздовий період тут зустрічаються B. buteo, B. rufinus, F. tinnunculus, H. pennatus. Окрім зазначених видів, під час сезонних міграцій тут спостерігаються M. migrans, H. albicilla, F. subbuteo, F. columbarius. Лиманні комплекси мають велике значення у міграційні та гніздовий періоди. На даних територіях багатьма вченими реєструється найвищий рівень біологічного різноманіття, що обумовлює перебування тут понад 20 видів соколоподібних. У зимовий період їх роль дещо знижується. Використання денними хижими птахами біотопів у межах степового Придніпров'я упродовж сезонів року залежить від дії біотичних факторів (захищеність і харчова спроможність), але перебування на них обумовлюється дією абіотичних факторів (температура атмосферного повітря, швидкість вітру тощо).
         Період весняних міграцій. За результатами факторного аналізу не виявлено залежності між обиранням хижими птахами плавневих комплексів та дією абіотичних факторів. 24 % дисперсії описує залежність між обиранням хижими птахами населених пунктів і барометричною тенденцією. 19 % дисперсії – залежність між обиранням біотопів соколоподібними та опадами: байрачно-балкових степових комплексів у дощ і аренних лісів, сільгоспугідь, лиманних комплексів під час снігу.
        Період осінніх міграцій. У цей період 18 % дисперсії описує залежність між обиранням денними хижаками населених пунктів і барометричною тенденцією, 14 % – залежність між обиранням плавневих комплексів, короткозаплавних лісів, сільгоспугідь і швидкістю вітру та лиманних комплексів, аренних лісів і опадами у вигляді дощу.
         Гніздовий період. У цей період 16 % дисперсії описує залежність між обиранням сільгоспугідь, плавневих комплексів, аренних лісів і опадами у вигляді дощу та площею даних біотопів. Вирішальне значення для обрання населених пунктів, лиманних комплексів має швидкість вітру, для міграції у байрачно-балкові степові комплекси – тривалість доби і температура атмосферного повітря (14 % дисперсії).
         Зимовий період. Під час зимування вирішальне значення для обрання денними хижаками сільгоспугідь мають опади у вигляді снігу та площа даних територій; для обрання населених пунктів – швидкість вітру та опади у вигляді дощу (22 % дисперсії). 17 % дисперсії описує залежність між обиранням хижими птахами плавневих комплексів, байрачно-балкових степових комплексів та тривалістю доби. Отримані дані можна вважати математичним обґрунтуванням дії різного роду факторів на біотопічний розподіл соколоподібних у степовому Придніпров'ї. У подальшому необхідно проаналізувати вплив цих факторів на чисельність денних хижих птахів у біотопах степового Придніпров'я.
         Отже, фауна соколоподібних Дніпропетровської області складається з 27 видів, з яких 3,7 % належать до надзвичайно численних (абсолютно домінуючих), 7,4 % – до численних (домінуючих), 18,5 % – до звичайних (співдомінуючих), 33,3 % – до рідкісних (другорядних) та 37,0 % – до надзвичайно рідкісних (третьорядних).
         За статусом виду денні хижаки розподіляються на гніздуючих (17 видів, з яких достовірно гніздують – 11, ймовірно гніздують – 3, можливо гніздують – 3), зимуючих (10 видів, з яких регулярно зимують – 6, зрідка зимують – 4), пролітних (3 види), літуючих (2 види) та рідкісних залітних (2 види).
         Упродовж сезонів року для перебування соколоподібних найбільше значення мають плавневі комплекси (37,0 % від загальної кількості птахів). Важливими слід також вважати лиманні комплекси (20,4 %). Інші біотопи мають визначальний характер лише у деякі періоди.
         У період весняних міграцій вирішальне значення для біотопічного розподілу денних хижаків у степовому Придніпров'ї мають опади у вигляді дощу та снігу та їх наслідки (хмарність, підвищена вологість атмосферного повітря). Під час осінніх міграцій вирішальне значення мають опади у вигляді дощу, швидкість вітру та барометрична тенденція.
        На обрання соколоподібними біотопів у гніздовий період впливають погодні умови (температура атмосферного повітря, опади у вигляді дощу, швидкість вітру), тривалість світлової доби та площа територій. У зимовий період, окрім впливу зазначених факторів, мають значення опади у вигляді снігу.

За матеріалами інтернет-ресурсів